1.
рваться, прорываться, пробиваться, устремляться
лезть
алăкран сĕкĕнсе кĕр — ворваться в дверь
малалла сĕкĕн — устремиться вперед
2.
покушаться
нападать
тăшман пирĕн çĕршыва пĕрре мар сĕкĕнсе пăхрĕ — враг не раз покушался на нашу землю
3.
лезть не в свое дело, быть назойливым
навязываться, приставать
калаçăва сĕкĕн — влезть в разговор
мĕн эсĕ пур çĕре те сĕкĕнсе çӳретĕн? — что ты везде суешь свой нос?
4.
стремиться, порываться
гореть желанием
вăл вĕренме сĕкĕнет — он горит желанием учиться
5.
настаивать, упорствовать
сĕкĕнсе сĕн — назойливо предлагать, навязывать
6. диал.
передвинуться, переместиться
соваться, упираться; ан сĕкĕн – не суйся.
170 стр.
(сэ̆гэн), подвинуться. СТИК. Сĕкĕн леррех. Подвинься подальше. || Лезть, толкаться, навязываться. Изамб. Т. Сĕкĕн, лезть (куда). Орау. Эс пур çĕрте те сĕкĕнсе çӳрен (навязываешься, лезешь не в свои дела). Ib. Ăçта килчĕ унта сĕкĕнсе çӳрет, ниçта та вырăн тупаймаçт. Ib. Сĕкĕнекенни пулĕ-çке вăл. Охотников будет не мало, что об этом и говорить. Толст. Булькă малалла иртсе кайрĕ те, Мильтон умĕнче тек сĕкĕнсе çӳре пуçларĕ. Ст. Чек. Тек качча каясшăн сĕкĕнсе çӳрет (навязывается в невести). СТИК. Мĕн тек сĕкĕнен çавăнта. (Говорят человеку, который лезет не в свое дело, нахально или по тупости не замечая нерасположение к себе, не отходит от этих людей). N. Ăна пуçлăхсем ырăлăх тунă пек хăтланса, çĕре ирĕксĕр сĕкĕнсе илтернĕ. Конст. чăв. Хамăн тата питĕ нумай калаçмаллисем, анчах сĕкĕнсе пĕр те калаçмарăм.
Çавăн пекех пăхăр:
сĕк сĕкĕл сĕкĕлтет сĕкĕм « сĕкĕн » сĕкĕнтер сĕкĕрт сĕкĕш сĕкĕштер сĕке